"How can one year be so crucial? UWC is not the easiest but definitely will be your best experience, as I consider it now to be my best experience so far. It's a drastic change of your path where and when so much is condensed, given, provided, so many new things, perspectives and opportunities are open to you. When a person applies for this program, one should understand that it's not a fairytale or an imaginary land. In the first place, it's real life and all the positivities and troubles are, consequently, similar at UWC. Will it make this experience less amazing? Will you not agree to become aware, to acknowledge more? Will you sacrifice everything that you can receive to maintain blindness from the world? From my understanding, these unique dichotomies and extremes make the experience even more valuable. It's amazing with all its imperfections. It's stunning in terms of how fast you grow and how different you become. At UWC, you develop in just a moment. It's almost an incubator for everything that was hidden in you, which finally finds a fertile land to germinate and blossom. What was once just an idea, belief or consideration will be shaped. You create precious connections with people, you lose yourself here - leave your old self to discover a better version. I believe people who are coming or have already come through this unforgettable time can relate to my words. And I am thankful for having that opportunity to see more as well as to take action. I am looking forward to the next year and years after because they will never be the same. We should dare to do new things and take actions!" With gratitude, Daryna, UWC RBC'20. ** Photo Credits: Johanna Schetelig

Наша випускниця Маргарита UWC Dilijan'18, яка нещодавно закінчила перший курс в College of Idaho, виграла стипендію на програму Semester at Sea. Наступного року вона проведе семестр навчаючись на круїзному лайнері, який відвідає 12 країн на чотирьох континентах за 100 днів! Трохи більше про досвід та подальші плани Марго можна послухати за цим посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=WNtO4lx1AXY.

"Події другого семестру в Коста-Ріці відчувалися не менш особливо, ніж усе те, що відбувалося з нами на початку року. Наприклад, сервісний тиждень (service week) у лютому (в Коста-Ріці - розпал літа) залишив неймовірні спогади для кожного члена нашої команди. Усі студенти UWCCR були поділені на більше ніж десяток груп і відправлені на локації в різних куточках країни як волонтери з метою покращення становища тієї чи іншої доріжки, моста, притулку чи цілої екосистеми. Наша група мала можливість відвідати селище корінних костариканських мешканців брі-брі. Разом зі щоденною роботою над побудуванням сховища від тропічного дощу для лісових рейнджерах у джунглях, ми, наприклад, мали змогу побувати на культурних обрядах брі брі чи дізнатися всі тонкощі виробництва кави й шоколаду на домашній фабриці в селищі корінних мешканців. Окрім цього, UWCCR продовжувало щедро нагороджувати нас прекрасними спогадами. Святкування китайського дня народження, американський "бал", не бачені раніше істоти в глибинах джунглів, дні і ночі, проведені на берегах Тихого Океану та Карибського моря з людьми з цілого світу - напевно, все це компенсувало довгі й зовсім не легкі прощання з випускниками, які, після цілого року дарування нам любові та підтримки, залишали цю тісну спільноту назавжди. Тим не менш, наше покоління UWCCR '20 вже в передчутті пригод, які нам принесе наступний рік у Коста-Ріці разом з новими людьми та нескінченними мандрівками!" - Адріана, UWC Costa Rica'20.

"Усім привіт! Минув вже рік з часу, як я залишила звичне життя у столиці і подалася назустріч чомусь абсолютно невідомому - навчанню в UWC, ще й у Вірменії. Добре пам'ятаю, як знайомилася з однокурсниками вперше в аеропорту, як вся тремтіла від хвилювання, кажучи перші "Hi, my name is Nadia, I`m from Ukraine". Таке враження, що відтоді минула сотня років, бо зміни, які відбулися в мені, всі досвіди, які я отримала, здавалося б, не можна вмістити в просте словосполучення "один навчальний рік". Раніше я ніколи б не подумала, що ходитиму в школу з таким задоволенням, а навчання може бути дійсно цікавим. Уроки в коледжі спрямовані на те, щоб створити випробування для кожного учня, викликати роздуми, заохотити вираження власних думок. З цим допомагають вчителі, які дають нам простір для досліджень і самовираження. В IB мені дуже імпонує те, що більшість завдань базується на незалежних дослідженнях, які ми маємо робити самі, це дуже знадобилося в численних лабораторних роботах та Internal Assessment з біології. В класі історії мені вдалося побачити світ в його цілісності, зрозумівши зв'язки між, раніше здавалося б, зовсім непоєднуваними між собою подіями і їхнім впливом на розвиток людства. А ще рік тому не подумала б, що зможу подивитись Шрека �� іспанською без субтитрів і все розуміти (щоправда, тут мені допомогли друзі з Південної Америки)). Думаю, головна цінність мого UWC-досвіду в тому, що я навчилася слухати і чути. Там мені дають можливість почути інших і бути почутою. Я відкриваю для себе світ, відкриваючи і себе для інших. Мабуть, це найцінніший висновок, який мені допомогли зробити друзі, вчителі та середовище. Дійсно дуже захопливо, як назви країн на карті ожили і перетворилися на обличчя моїх друзів. Теперішній глобальний світ став таким персоналізованим і близьким. Новини з різних точок нашої планети вже не є для мене просто фактами, а торкаються особисто, адже стосуються моїх друзів. Вірменія точно стала для мене другим домом і було складно прощатися з нею навіть на два з половиною літні місяці. Туманні гори, що зустрічають мене кожен ранок, і озеро-море Севан по дорозі в Єреван вже зайняли місце у моєму серці. Я неймовірно вдячна за шанс навчатися в UWCD! More is yet to come, to be continued." - Надія, UWC Dilijan'20.

"Ось і добігає кінця навчальний рік у UWC ISAK Japan. Це безперечно був надзвичайно цікавий та новий досвід для мене як особистості. Безліч нових знайомств та друзів, з якими вам разом доводиться проходити через складні, але в той же час цікаві, випробування, вчителів, спільні поїздки та пригоди. Все це - незабутньо. На мою думку, окрім академічної частини в UWC ISAK Japan сильно розвинута позашкільна діяльність. Вчителі докладають багато зусиль для організації різних заходів, які б справді подобалися учням. Однією з таких подій була велопоїздка на острів Хоккайдо, що знаходиться на півночі країни. Ця подорож мала назву Peace Ride. Наша група, що складалася з 4 вчителів на 12 учнів організували воркшоп, щоб представити його у інтернаціональної школі для дітей молодшого віку. Ідеєю цього воркшопу було донести концепцію миру у світі, адже це так важливо в наш час. Проте для добирання до цієї школи ми обрали цікавий транспортний засіб, а саме - велосипед. За 6 днів ми подолали близько 400 км на наших залізних конях і ще 1600, подорожуючи на величезному паромі, в середині якого був ресторан з відкритою терасою, сауна та японське джакузі (онсен). Місцями ця подорож була складною фізично для усіх нас, проте я можу запевнити, що це був неймовірний досвід для всіх нас. Краєвиди японської природи, свіже морське повітря та густі ліси - те що запам'яталося усім учасникам ще на довго. Саме такі теплі спогади дозволяють відпочившими і бадьорими приступати до навчального процесу з новими силами! Поєднання академічної програми та надзвичайних позашкільних івентів робить навчання тут не лише корисним, а й дуже цікавим." - Максим, UWC ISAK'20.

Національний комітет вітає нашого фіналіста Артема (UWC RNC'21), який отримав бронзову медаль на міжнародному конкурсі в галузі енергетики та інженерних наук OKSEF в катерогії "Math-Computer". Проект Артема називається "Independent air monitoring systems". Так тримати!